/Files/images/djura/3.jpg

СХВАЛЕНО педагогічною радою Семенівського ЗСО І-ІІІ ст № 1 протокол № 1 від 26.08.2020р. ЗАТВЕРДЖЕНО наказом № 99 від 14.09.2020 р. по Семенівському ЗСО І-ІІІ ст № 1

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Семенівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1

Семенівської міської ради

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Семенівському ЗСО І – ІІІ ступенів №1 Семенівської міської ради Чернігівської області (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про повну загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» тощо.

2.У процесі розроблення Положення про ВСЗЯО враховувались рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти : «Абетка для директора»(авториБобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. – Київ, Державна служба якості освіти, 2019)

3.Положення погоджується педагогічною радою закладу і вводиться в дію наказом директора школи

4.Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освітиСеменівського ЗСО І – ІІІ ст. №1 базується на наступних принципах:

- автономія закладу освіти;

- академічна доброчесність;

- академічна свобода;

- гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;

- гуманізм;

- забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

- демократизм;

- державно-громадське управління;

- доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

- людиноцентризм, дитиноцентризм;

- постійне вдосконалення освітньої діяльності;

- свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

- урахування впливу зовнішніх чинників;

- цілісність системи управління якістю освіти.

5.Метоюрозбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Семенівському ЗСО І – ІІІ ст. №1 є:

- гарантування якості освіти;

- формування довіри громади до ЗСО;

- постійне та послідовне підвищення якості освіти.

6.Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в Семенівському ЗСО І – ІІІст. №1 покладається на директора.

7.Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:

- політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;

- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

ІІ.Політика та процедури забезпеченнявнутрішньої системи забезпечення якості освіти

1.Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

- моніторинг якості освіти.

2.Завдання моніторингу якості освіти:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі освіти;

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі освіти.

3.Моніторинг в закладі освіти здійснюють:

- директор школи та його заступники;

- органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

- органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;

- громадськість.

4.Основними формами моніторингу є:

- проведення контрольних робіт;

- участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;

- перевірка документації;

- опитування, анкетування;

- відвідування уроків, заходів.

5.Підсумки моніторингу:

- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

6.Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

- контингент учнів;

- психолого-соціологічний моніторинг;

- результати навчання учнів;

- педагогічна діяльність;

- управління школою;

- освітнє середовище;

- медичний моніторинг;

- моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

- формування іміджу закладу освіти.

IIІ. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

2.Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

3.Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат

- самоплагіат

- фабрикація

- фальсифікація

- списування

- обман;

- хабарництво

- необ’єктивне оцінювання.

4. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

5. За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

ІV. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у Семенівському ЗСО І – ІІІ ст.№1 визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що визначаютьсядокументами ЗЗСО та не суперечать чинному законодавству)

1. Школа регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам;

2. Система оцінювання знань учнів включає поточний, тематичний, семестровий, контроль знань та вмінь здобувачів загальної середньої освіти.

3. Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію.

4. Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок ії проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

5. Показники:рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських і міжнародних предметних олімпіад, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг школи.
6. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
7. Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
8. До ключових компетентностей належать:- вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; - здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; - компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; - інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; - екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; - інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; - навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; - громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; - культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;- підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

9. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; - навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

10.При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

11. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
12. Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
13. Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
14. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
15. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
16. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
17. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
18. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;

- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

19. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
20. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
21. Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.
Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

V . КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ.

1. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
2. Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
3.Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

4.Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

5. Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічого складу в Школі передбачено:- розширення зв’язків методичних об’єднань з колегами інших закладів освіти міста, області, України;

- посилення роботи з молодими вчителями, запровадження обов’язкової 3-річної програми Школи молодого вчителя, які залучаються до педагогічної роботи вперше;

- підвищення рівня володіння педагогічними працівниками інформаційними технологіями в сучасному педагогічному процесі, врахування його в ході атестації вчителів.

VІ. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНІСТІ КЕРІВНИКА

1.На підставі Типової освітньої програми школа розробляє Освітню програму школи кожного рівня загальної середньої освіти. Навчальний план є додатком до освітньої програми, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Освітню програму погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі.

2.Календарне планування з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням із відповідними шкільними методичними об’єднаннями школи згідно з вимогами Типових освітніх програм та затверджується директором школи.

3. Формою контролю за діяльністю керівника закладу освіти є атестація.
Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

- саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

- стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу освіти, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

- річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

- здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

- забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

- поширення позитивної інформації про заклад;

- створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

- застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

- забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

- позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

4. Зміст контролю адміністрацією школи:

- виконання Закону “Про освіту”;

- використання методичного забезпечення в освітньому процесі;

- реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;

- контроль реалізації права учнів на одержання якісної освіти;

- ведення шкільної документації ( класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали гурткової діяльності тощо);

- рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти;

- стан викладання шкільних предметів;

- стан підготовки та проведення олімпіад;

- стан проведення гурткових, факультативних занять;

- організація учнівського самоврядування;

- профілактика правопорушень серед школярів;

- попередження дитячого травматизму;

- дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;

- дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;

- робота творчих груп, методоб’єднань, бібліотеки;

- реалізація виховних програм та їх результативність;

- організація харчування та медичного обслуговування школярів;

- охорона життя та здоров’я учасників освітнього процесу;

- виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

- стан методичної роботи;

- контроль позакласної роботи;

- контроль роботи навчальних кабінетів;

- контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;

- контроль стану спільної роботи школи та громадськості;

- інші питання в рамках компетенції директора школи.

5. Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

- тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, класу, методичного об’єднання, одного вчителя або класного керівника);

- фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

6. Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);

- класно-узагальнюючий (фронтальний).

7. Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

- визначення мети контролю;

- об’єктів контролю;

- складання плану перевірки;

- інструктаж учасників;

- вибір форм і методів контролю;

- констатація фактичного стану справ;

- об’єктивна оцінка цього стану;

- висновки, що випливають з оцінки;

- рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;

- визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

8. Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освітиздійснює директор школи, за його доручення заступники з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

9. Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу. Директор школи відвідує в середньому щотижня не менше двох уроків, його заступники – не менше п’яти уроків, факультативних занять, виховних заходів, індивідуальних консультацій.

10. Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років.

11. Відповідно до річного плану роботи школи обираються об’єкти контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан навчально-виховної роботи з об’єктів контролю.

12. Підстави для проведення контролю:

- атестація педагогічних працівників;

- плановість контролю;

- перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;

- звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

13. Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі в яких указується:

- мета контролю;

- строки;

- склад комісії;

- яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);

- констатація фактів, що виявлені;

- висновки;

- рекомендації або пропозиції;

- де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);

- дата та підпис відповідального за написання довідки.

14. Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

- знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

- знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,

- вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;

- звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

15.За підсумкамиконтролю з метою забезпечення якості освітиу залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

-проводяться засідання педагогічної ради, наради при директору, при заступнику директора, робочі наради з педагогічним складом;

- результати перевірок можуть ураховуватися при проведенні атестації педагогічних працівників.

16. Директор школи за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

-про видання відповідного наказу;

- про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;

- про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

- про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

- про заохочення працівників;

- інші рішення в межах своєї компетенції.

17. Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи школи) у міру необхідності отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

VІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

1. Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу та підтримки здобувачів загальної середньої освіти в Школі відповідає основним санітарно-технічним вимогам.

2. У Школі є адміністративні кабінети, навчальні кабінети, два комп’ютерних класи, бібліотека з читальною залою, актова зала, харчоблок, дві спортивні зали. Споруда відповідає паспортним даним і санітарно – гігієнічним нормам. Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані.

3. Навчальні кабінети – це окремі приміщення, які відповідають своїм призначенням санітарно-гігієнічним нормам та обладнані сучасними технічними засобами навчання. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну.

4. Матеріально-технічна база Школи повністю пристосована для освітнього процесу.

5. У Школі створено умови для доступу учнів до Інтернету.

6. Освітній процес забезпечено навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам бібліотеки, веб-ресурсам Школи.

7. Адміністрація розробляє та затверджує інформаційний пакет із соціальної адаптації учнів; комплекс заходів з адаптації учнів 1,5,10 класів, організовує моніторинг її результативності на підставі визначених нею критеріїв.

8. Практичний психолог, класні керівники, вихователі допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації.

9. Органи учнівського самоврядування виходять з пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та беруть участь у громадській діяльності Школи.

VІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ

1. Роботу інформаційної системи закладу освіти забезпечує наявність доступу до мережі Інтернет для здобувачів освіти та педагогічних працівників. Значне місце в управлінні закладом освіти відіграє офіційний сайт школи.

2. Інформаційна система управління освітнім процесом Школи – це програмно- апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметрам, введення, підтримка та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

3. Структура інформаційних систем Школи включає такі підсистеми:

- електронна система звітності;

- електронна база даних здобувачів освіти школи;

- електронна база даних педагогічних працівників;

- бібліотечна інформаційна система, яка служить для обліку бібліотечних фондів, пошуку користувачами літературних джерел, оформлення й задоволення запитів.

4. Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про діяльність Школи відповідно до вимог Закону України «Про освіту»

5. На офіційному сайті Школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:

- нормативна база;

- мова освітнього процесу;

- Статут Школи;

- ліцензії на впровадження освітньої діяльності;

- структура та органи управління закладом освіти;

- колективний договір;

- правила внутрішнього розпорядку;

- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, навчальні плани;

- правила прийому до закладу освіти;

- інформація про кадровий склад педагогічних працівників;

- наявність вакантних посад;

- звіт про використання та надходження коштів;

- штатний розпис на поточний рік;

- мікрорайон школи;

- щорічний звіт директора Школи;

- учнівське самоврядування;

- план заходів, спрямованих на запобігання та протидії булінгу;

- за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства оприлюднювати іншу інформацію.

Х. ОСІВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ.

1. Освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

2.Критерії створення безпечного освітнього середовища?

- якість міжособистісних відносин – позитивні фактори (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність); негативні фактори (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність).

- захищеність в освітньому середовищі – оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.

Для того, щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважається насильством, але й про те, як мінімізувати ризики та небезпеки, і в результаті, створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. А це стає можливим лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, учнів і батьків.

- комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.

Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу дитини, а у педагогів – емоційного вигорання і, як наслідок, спричинити професійну деформацію, що і в першому і в другому випадку створить серйозну загрозу психічному здоров'ю особистості.

- задоволеність освітнім середовищем – задоволення базових потреб дитиниу:

- допомозі та підтримці;

- збереженні та підвищенні її самооцінки;

- пізнанні та діяльності;

- розвитку здібностей і можливостей.

3.Основними характеристиками процесу взаємодії всіх учасників освітнього середовища є особистісно-довірливе спілкування, а його відсутність спричиняє досить негативні наслідки (емоційний дискомфорт, небажання висловлювати свою точку зору, думку, негативне ставлення до себе, втрата особистої гідності, небажання звертатися по допомогу, ігнорування особистих проблем і труднощів оточуючих дітей і дорослих, неуважність до прохань і пропозицій).

4. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
5. Універсальний дизайн закладу освіти створюється на таких принципах:

- рівність і доступність використання;

- гнучкість використання;

- просте та зручне використання;

- сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;

- низький рівень фізичних зусиль;

- наявність необхідного розміру і простору.

Кiлькiсть переглядiв: 101

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.