Тема. Федір Тютчев. «Я знаю в праосені пору…» Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.

Мета: ознайомити учнів з віршем Ф.Тютчева «Я знаю в праосені пору»;продемонструвати переваги сприйняття поетичних творів мовою оригіналу; формувати вміння аналізувати поетичний текст, уважно відноситися до кожного слова в поетичному творі; закріпити вміння визначати тропи в художньому тексті; розвивати навички виразного читання віршів; залучати учнів до читання російської пейзажної лірики; виховувати вміння бачити і цінувати красу природи, повагу до творчості поета і перекладача.

Обладнання: авторський відеофільм «Есть в осени первоначальной…», комп’ютерна презентація до уроку «Ф.І.Тютчев» , аудіозапис «Пори року» П.Чайковського, аудіозапис виконання майстрами художнього слова вірша Тютчева «Есть в осени первоначальной…» (Л. Попов), репродукції пейзажів російських художників.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

И ничего в природе нет,

что бы любовью не дышало…

А.К.Толстой

Хід уроку

I.Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Створення позитивної мотивації. Слово вчителя

Без природи – неба, квітів, річки, лісу, сонця – людина не уявляє свого життя. Природа не тільки зігріває, годує, вона чарує, захоплює нас своєю красою, надихає митців на створення літературних, художніх, музичних шедеврів. Сьогодні на уроці ми будемо читати, споглядати, слухати найкращі пейзажні твори російських митців – поета Федора Тютчева, композитора Петра Чайковського, художників Віктора Полєнова, Ісаака Левітана, Івана Шишкіна. Об’єднує цих митців любов до рідної природи, висока майстерність у змалюванні пейзажів.

II.Актуалізація опорних знань.

1.Бесіда.

- А що таке пейзаж? (Опис природи в художньому творі).

- У яких видах мистецтва також оспівується природа? (Літературі, музиці, живопису…)

- Назвіть поетів, які описували природу.

2.Робота зі схемою-конспектом

Слайд №2 Картина І.Шишкіна «Сосновий ліс» , фонозапис «Пори року. Вересень. Полювання.» П.Чайковського, вірш А.К.Толстого «Колокольчики мои…»)

- Що спільного між цими різними видами мистецтва? (Тема – природа. Почуття – любов до природи. )

Слайд №2

- Яки різновиди пейзажів ви знаєте? (Схема- конспект «Види пейзажів»)

Слайд №3-4

- Гра «Впізнай вид пейзажу» Діти визначають той чи інший вид пейзажу за картинами відомих художників)

( Слайди № 5,6,7,8,9, 10).

Висновок. Щоб змалювати чарівну красу природи в повному обсязі, окрім візуальних образів, важливі також музичні і словесні. Ці три засоби поетизації доповнюють одне одного. І зараз, діти, ви самі того не розуміючи, наслідували заповіт геніального російського художника Левітана: « Нужна романтика. Мотив… Настроение нужно. Природа всегда дышит. Всегда поёт, и песнь её художественна. Земля ведь рай, и жизнь – тайна, прекрасная тайна. Прославляйте жизнь. Художник – тот же поэт».

Як ми з’ясували, світ навколо нас наповнений мелодіями, кольорами, поезією… Може радіти і сумувати ліс, посміхатися сонечко. Милуючись природою, кожен з нас чує її музику: шелест листя під ногами, барабанний дріб дощу по підвіконню, співу пташок у блакиті неба…Поети ж, надихаючись красою природи, створюють шедеври пейзажної лірики. Так і у вірші « Я знаю в праосені пору…» Федора Івановича Тютчева, з творчістю якого настав час познайомитися, звучить прекрасна музика осені.

111 Робота над темою уроку.

1.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

2.Презентація портрету Тютчева).

3.Розповідь учнів про життя та творчість Ф. Тютчева

(Слайд №11, 12,13)

Біографія Федора Івановича Тютчева
Тютчев народився 23 листопада ( 5 грудня) 1803 року в садибі Овстуг Брянського повіту Орловської губернії в старовинній дворянській родині. Його дитинство минуло в садибі Овстузі, у Москві та підмосковному маєтку Троїцьке.

У сім'ї панував патріархально-поміщицький побут. Тютчев здобув гарну домашню освіту. У 12 років майбутній поет під керівництвом свого вчителя перекладав Горація і писав, наслідуючи його, оди. У 1819 р. був уперше опублікований його твір.
У 1821 р. Закінчив Московський університет і отримав місце в Колегії іноземних справ у Петербурзі. З 1822 р. живе і працює в Мюнхені в якості дипломата.

У чужих краях прожив 22 роки, але не втрачав зв’язку з батьківщиною і зрідка відвідував її.

Справжній дебют відбувся у 1836 році, коли зошит з поезіями потрапив до Пушкіна і той, вражений їх красою, опублікував вірші в журналі “Современник”.

У 1844 р. повернувся до Росії. Сучасники відзначали його блискучий розум, почуття гумору, талант співрозмовника. Його епіграми, жарти й афоризми були надзвичайно популярними.

У 1854 р. були опубліковані 92 вірші Тютчева, а потім видана його перша поетична збірка.
Тютчев писав вірші про природу, кохання, про сенс людського життя.
Помер Тютчев у Царському Селі 15 (27 за новим стилем) липня 1873 р.

4. Робота над епіграфом.

5. Виразне читання напам’ять підготовленим учнем мовою оригіналу вірша «Есть в осени первоначальной…»

6. Повторне читання вірша.

7. Словникова робота

(Слайд №15- 16)

Первоначальная - початок осені

Лучезарны вечера – ясні, світлі, теплі

Хрустальный день – прозорий, світлий

Бодрый серп – активний, жвавий

Лазурь – темно-блакитний, темно-синій

Праздная борозда – борозна, яка відпочиває після праці

8.Виявлення первинного сприйняття тексту.

1строфа

- Які враження викликала у вас картина природи, створена Тютчевим?

- Який настрій цього вірша? ( Сумний, природа завмирає).

- Яка тема цього твору?(Відпочинок природи після літньої роботи, підготовка до сну).

- Про яку пору осені йдеться, яку народну назву вона має? ( Початок осені, золота осінь, «бабине літо»).

- Художник малює картину фарбами, композитор - нотами, звуками. Які художні засоби є у письменників, поетів? (Тропи).

(Слайд №17)

- Завдання .За трафаретом заповніть схему- конспект.

- Якими ви уявляєте собі «день хрустальный», «лучезарны вечера»?

- Як називається цей художній прийом? (Епітет)

2 строфа

- Чи має цей твір заголовок? А якщо назви нема, то автор полегшив чи зробив важчою роботу читача?(Мабуть, хотів сказати не тільки про осінь).

- Чи присутня людина в цьому пейзажі? (У рядку «где бодрий серп гулял и падал колос» йдеться про невтомну працю людей).

- Чому серп «гулял»?(Працював весело, легко, граючи).

- Як називається такий художній прийом, коли властивості живих істот переносяться на предмети, явища чи абстрактні поняття? (Уособлення).

- Які ознаки «бабиного літа» присутні у творі?(Павутиння)

3 строфа

- Прочитайте 3 строфу. Перше слово незвичайне. Як його зрозуміти?( все живе завмирає, стає пустим, прозорим,нема звуків, зникли запахи).

- Звідки ж з’являється образ зимової бурі, хуртовини?

- Слово «буря» має переносне значення: буря, хвилювання в душі людини. В природі – рання осінь – час спокою, тиші. А в житті людини – час, коли зрілий вік ще тільки починається, ще багато сил, натхнення. Поет співвідносить, порівнює пори року природи з віком життя людини.

- Перша і третя строфа закінчуються три крапкою, чому? (Недомовленість, хвилювання від переповнення почуттями)

9.Виразне читання твору в українському перекладі Ю.Клена.

Бесіда.

- Чи вдалося перекладачеві передати всі особливості вірша Тютчева?

- За допомогою яких художніх засобів створена чудова картина осені?(Епітетів, метафор, уособлень, порівнянь)

10.Дослідницько-пошукова робота. Завдання для міні груп.

(Слайд №18)

1 група – знайти в тексті епітети (чисте повітря, день прозорий, марна борозна, блакить прозора й тепла, поле стомлене і тихе…);

2 група – знайти в тексті уособлення (серп гуляв, листя тремтить, вечір зве…)

3 група – метафори (павутиння блищить, повітря захололо, блакить ллється)

4 група – порівняння (павутиння, мов тонке волосся)

11. Презентація роботи груп.

(Слайд №19, 20, 21, 22)

11. Компаративний аналіз використання різних тропів оригіналу і перекладу. Висновок про доцільність заміни:

(Слайд №23, 24)

- порівняння «Весь день стоит как бы хрустальный» з епітетом «Повітря чисте, день прозорий»;

- метафору «Паутины тонкий волос» з порівнянням « Павутиння, мов тонке волосся»

- В українському перекладі всі строфи закінчуються крапкою. Що від цього змінилося?

- Який із варіантів – оригінал чи переклад – справив на вас сильніші враження?

- Наскільки вдалим, на вашу думку, є переклад вірша Ю.Кленом?

12. Творча гра «Я відеорежисер».

Відео «Есть в осени первоначальной…)

Діти, уявіть себе відео режисерами фільму «Есть в осени первоначальной…» Вам пропонується відзняти пейзаж, намальований Тютчевим.

- Який день, погоду ви оберете для зйомок? «Бабине літо», сонячний яскравий день)

- Яку місцевість ви оберете для зйомок?

- З чого починається фільм? Чим продовжується?

- Яка музика буде супроводжувати ваш фільм?

Ваша творча фантазія співпадає з моєю, і тому я пропоную вам переглянути відео, на створення якого мене надихнув вірш Тютчева.

13. Перегляд відеофільму «Есть в осени первоначальной…»

(Слайд №25, 26)

14. Складання порівняльної таблиці віршів «Весняні води» та «Я знаю в праосені пору».

Висновок: дані вірші є прямо протилежними, як і ті пори року, які в них описані, але схожі поезії тим, що переповнені художніми засобами, які схожі між собою, природа в обох творах одухотворена, жива.

14.Усне словесне малювання

(Слайд №27 Картина В.Полєнова «Золота осінь»)

- Яка пора року зображена на картині? Це рання чи пізня осінь?

- Що зображено на цій картині?

- Якими фарбами вона намальована?

- Підберіть тропи до опису лісу, річки, неба ( золоті берізки, легкі хмаринки, спокійна річка, чарівна осінь…)

- Якщо б ви були композиторами, то яку б мелодію ви створили до цієї картини? Вона була б ритмічна, весела чи лірична і сумна? Чому?

Ось так «почув» жовтень П.Чайковський (слухання фрагменту з композиції «Пори року. Жовтень. Осіння пісня.»)

- Чи доповнюють ці різні види мистецтва одне одного?

IY. Рефлексія .

1.Проблемне запитання.

- Під цим віршем Тютчева стоїть дата цього написання: 22 вересня 1857 року. Чому ж ми і тепер читаємо їх із задоволенням, одержуємо від них естетичну насолоду?

2.Творчість юних поетів.

Відеофільм«Еолова арфа» ( відеозапис костюмованого діалогу Осені з Вереснем, Жовтнем, Листопадом, складеного із віршів учнів класу)

Y. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Закінчи речення».

(Слайд №29,30, 31)

- Діти, попрощатися з вами прилетів останній осінній кленовій листочок ( на слайді «живий» смайлік Кленовий Листочок). Він хоче спитати у вас:

- Сьогодні на уроці я навчився…

- Сьогодні на уроці я дізнався…

- Сьогодні на уроці я здивувався…

YI. Домашнє завдання .

(Слайд №32)

Виразне читання напам’ять вірша «Я знаю в праосені пору…»

Усний твір «Мандри золотого листочка»

Ілюстрації до вірша Тютчева (за бажанням)

(Слайд №33)

Урок математики в 5 класі

Тема уроку. Рівняння.

Мета: формування поняття рівняння, кореня рівняння (розв'язку); вироблення навичок розв'язування рівнянь за правилами знаходження невідомих компонентів додавання і віднімання. Розвивати пізнавальний інтерес та логічне мислення; формувати уміння правильно й чітко висловлювати свої думки. Виховувати уважність; прищеплювати любов до знань, розширювати світогляд учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Обладнання : екран, мультимедійний проектор, комп`ютерна презентація, виконана за допомогою програми Microsoft Power Point.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Повідомлення теми та мети уроку. (слайд 1 )

ІI. Актуалізація опорних знань

Запитання до класу

1. До якого числа треба додати 17, щоб отримати 50? Як знайти це число?

(х + 17 = 50; х = 50 – 17; х = 33)

2. Від якого числа треба відняти 14, щоб отримати 66? Як знайти це невідоме число? (х – 14 = 66; х = 66 + 14; х = 80)

3. Яке число треба відняти від 100, щоб отримати 35? Як знайти це чис­ло? (80 – а = 35; а = 80 – 35; а = 45)

4. Прочитайте вираз, використовуючи слова «сума», «різниця»: (слайд 2)

1) х + 34; 2) х – 54; 3) 206 – у; 4) (134 + х) – 583;

5) (х – 506) + 215; 6) (942 – а) – 126; 7) 475 – (х – 671);

8) 987 – (х + 364).

ІII. Формування знань

1. На лівій чашці терезів лежать кавун та гиря 2 кг, а на правій чашці – гиря 5 кг. Терези знаходяться в рівновазі. Чому дорівнює маса кавуна? (слайд 3 - 5)

х + 2 = 5,

х = 3.

Потрібно знайти таке значення х, при якому виконується ця рівність.

2. Знайдемо корінь рівняння х + 37 = 85 (слайд 6)

3. Як знайти невідомий доданок? (слайд 7 - 8)

4. Перевір, чи правильно розв`язані рівняння. Виправ помилки, якщо вони є. (слайд 9 - 10)

5. Як знайти невідоме зменшуване? (слайд 11 - 12)

6. Перевір, чи правильно розв`язані рівняння. Виправ помилки, якщо вони є. (слайд 13 - 14)

7. Як знайти невідомий від`ємник? (слайд 15 - 16)

8. Перевір, чи правильно розв`язані рівняння. Виправ помилки, якщо вони є. (слайд 17 - 18)

IV. Вироблення навичок

1. Задача. У кошику було декілька грибів. Після того, як у нього поклали ще 27 грибів, їх стало 75. Скільки грибів було в кошику? (слайд 19 - 20)

2. Задача. У спортивному таборі 322 людини. Коли декілька чоловік пішли в похід, у таборі залишилося 275 чоловік. Скільки чоловік пішли в похід? (слайд 21 - 22)

3. Задача. У рулоні було декілька метрів тканини. Після того, як відрізали 9 м, залишилось 23 м. Скільки метрів тканини було в рулоні? (слайд 23 - 24)

4. Не розв`язуючи рівнянь, перевір, яке з чисел є коренем рівняння

87 + (32 – х) = 105 (слайд 25 - 26)

5. Розв`яжемо рівняння: (35 + у) – 15 = 31 (слайд 27 - 28)

6. Розв`яжемо рівняння: 12 + (х + 34) = 83 (слайд 29 - 30)

7. Розв`яжіть рівняння : 56 – (х – 15) = 30

(45 – у) + 18 = 58

(24 + х) – 21 = 10 (слайд 31)

8. Замість зірочки підстав таке число, щоб отрималось рівняння, коренем якого було б число 4. (слайд 32)

9. Розв`яжи рівняння. Замість букв впиши числа, які є коренями рівнянь, записаних по вертикалі і по горизонталі. (слайд 33)

V. Самостійна робота. (слайд 33)

Варіант 1.

Варіант 2.

Розв`яжи рівняння:

1) х + 32 = 171

2) 463 – у = 219

3) (246 + а) – 42 = 643

Розв`яжи рівняння:

1) 83 + с = 345

2) п – 93 = 139

3) 318 – (т – 8) = 27

В санаторії було 97 відпочиваючих. Після того, як декілька чоловік поїхали на екскурсію, в санаторії залишилось 78 відпочиваючих. Скільки чоловік поїхало?

В автобусі було 78 пасажирів. На зупинці декілька чоловік вийшло. В автобусі залишилось 59 пасажирів. Скільки чоловік вийшли з автобуса на зупинці?

VІ. Підсумок уроку

Нагадати учням зміст основних понять уроку (рівняння, корінь рівняння).

VІІ. Домашнє завдання (слайд 34)

§ 16 №№ 557(1 - 4); 561; 563.

Тема уроку. Степінь з цілим показником.

Мета уроку: домогтися засвоєння учнями змісту означення степеняз цілим показником (для цілої та дробової основи степеня); виробити вміння відтворювати означення степеня та застосовувати його для перетворення степеня з цілим від'ємним показником у дріб та навпаки, виробити вміння розв'язувати вправи на обчислення значень числових виразів із застосуванням вивченого означення степеня з цілим показником;

навчити застосовувати набуті знання, вміння та навички до розв'язування вправ;

розвивати увагу, логічне мислення, пам'ять, пізнавальний інтерес;

виховувати вміння працювати в колективі, охайність, працьовитість, культуру спілкування.

Тип уроку: формування знань та вдосконалення вмінь і навичок.

Обладнання: мультимедійний проектор, презентація, комп’ютер

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Діти, сьогодні на уроці ми з вами починаємо вивчати тему «Степінь з цілим показником». З поняттям «степінь з натуральним показником» ви вже знайомі. На уроці ми повторимо і узагальнимо ваші знання про степінь з натуральним показником, а також ознайомимося з показником степеня «нуль» та від’ємним показником.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Експрес опитування

1.Що називається степенем числа a з натуральним показником n?

2.Як називається число a в записі an ? а число n?

Слайд 2

3.Прочитайте вираз, вкажіть основу і показник степеня: (-5)² QUOTE 52 , 72, (0,1)5 ,( 12)3 ? Яким числом є показник степеня?

4.Яку відповідь – додатню чи від’ємну ми отримаємо після обчислення виразу -7 ² , чому? А після обчислення виразу (-5)3 чому?

ІУ. Повідомлення теми і мети уроку

Ми розглянули степінь з натуральним показником, а темою нашого уроку є степінь з цілим показником. На сьогоднішньому уроці ми повинні навчитися обчислювати вирази, де є степінь з цілим показником, перетворювати вираз з від’ємним показником на дріб, чисельник якого є одиниця, а знаменник – вираз з додатнім показником і навпаки

Нагадайте мені, будь ласка, які числа називаються протилежними? А які оберненими? Яке число буде протилежним до числа 2? а до (-5)? А які будуть числа оберненими до цих чисел?

Слайд 3

Давайте згадаємо, які числа складають множину цілих чисел. (правильно). Множина цілих чисел включає в себе число нуль, натуральні числа та числа, протилежні натуральним числам.

(Слайд 4 презентації)

Правильно. Працювати з цілим додатнім показником тобто, з натуральним показником степеня, ви вже вмієте.

(Слайд 5 презентації)

· Обчисліть вирази:

1) 52; 2) 103; 3) (-2)4; 4) (-2)5 ; 5)(-4)3

(Слайд 6 презентації)

  • Визначте знак виразу, не виконуючи піднесення до степеня:

1) (14)3 ; 2) -(14)7 ; 3) (-14)2 ; 4) -(14)2;

До множини цілих чисел, окрім натуральних, входить число нуль. Давайте разом навчимося обчислювати степінь з нульовим показником. Із властивостей степеня з натуральним показником випливає, що 1=anan=an-n=a0

Слайд 7 презентації

Отже, a0 =1, де a - довільне число, a≠0 .

(Слайд 8 презентації)

Яку відповідь ми отримаємо у коженму з цих прикладів? Чому?

З нашої теми і мети уроку випливає, що ми повинні навчитися працювати і зі степінем з від’ємним показником. Із властивостей степеня з натуральним показником ми знаємо, що при діленні двох чисел з однаковою основою, показники степеня віднімаються. Розглянемо такий приклад:

Слайд 9 презентації

a-3 =a2a5=1a3

a-3 дорівнює якому дробу? Давайте узагальнимо, якщо у нас є степінь з від’ємним показником , то воно дорівнює дробу, чисельник якого є одиниця, а знаменник – степінь цього ж числа з додатнім показником. Наприклад, 3-2=132 , або (3х+4)-3=1(3х+4)3 Чим відрізняються ці два приклади?

Відкрийте свої підручники, та на сторінці 89 прочитайте правило, яке виділено жовтим кольором.

(Учні опрацьовують правило )

Слайд 10 презентації

А якщо у нас число a являє собою дріб (ab)-n , то яку відповідь ми отримаємо? Хто здогадався? А чому дорівнює такий дріб (1a)-n Ці дві тотожності ви доведіть вдома. А зараз переходимо до розв’язування прикладів.

· Виправте помилку (№157 стр. 92)

Слайд 11 презентації

10-5=1105 , a-2008=1a-2008 , ( 7x+y)-4 =1(7x+y)4 40 =4

· Обчисліть значення виразів (№158, стр. 92) Учні розв’язують на дошці 2, 4, 6, 7, 8 приклади з консультантом.

1235=2-35 1200810=2-10 1a=a-1 9ay8=9ay-8 12xy3=12xy-3

Слайд 12 презентації

Перед вами на екрані знаходиться таблиця, де зібрані всі правила сьогоднішнього уроку. Перегляньте правила та приклади, які там є, запам’ятайте їх та застосовуйте при розв’язуванні прикладів і задач.

Означення степеня з цілим від’ємним показником

1.Якщо: a ≠0, n — натуральне число, то a-n=1an

Приклад. 1) 3-2=132=19 ;

2. Якщо: a ≠0, n=0; то a 0=1

Приклади.1) (-2,6)0=1; 2) (23)0=1

3.Записи 0 0, 0 -пне мають змісту

4. Якщо: ab≠0 ; n — натуральне число, то (ab)-n=(ba)n

Приклад. (23)-2=(32)2=94=214

V. Робота в парах ( тестові завдання)

1. Тотожно рівним виразу 7-3 є вираз:

а) -73; б)173; в) 17∙3 г) 17-3 .

2. Тотожно рівним дробу 18 є вираз:

а) 23 ; б) 24; в) 4-2; г) 2-3

3. Значення виразу 2-3 + 2-2 дорівнює:

а) -10; б) 38 ; в) 512 ; г) 12.

4. Тотожним до степеня 34 -2 є вираз:

а) 43 -2 ; б)43∙2 ; в)43 2 г) 3 4 ∙(-2)

Подивіться на слайд презентації та перевірте свої відповіді.

Слайд 13 презентації

VІ. Підсумки уроку

1. Що нового дізналисяна сьогоднішньому уроці?

2. Якому числу дорівнює степінь числа а з нульовим показником? з від’ємним показником?

3. Я пропоную вам дати відповіді на запитання таблиці. Кожне досягнення оцінюється одним балом.До наступного уроку я проаналізую ваші відповіді, що ви зрозуміли, що – ні, і на наступному уроці ми попрацюємо над цими питаннями.

Слайд 14 презентації)

Досягнення

Оцінка

Я розумію і знаю:

  • що таке степінь з від’ємним показником;
  • що таке степінь з від’ємним показником, основа якого дріб;
  • чому дорівнює степінь числа з показником 0;
  • записи 02 і 00 не мають змісту;

Я вмію:

  • замінювати степінь з цілим показником на дріб і навпаки;
  • подати числа у вигляді степенів із заданою основою;
  • обчислювати значення числових виразів, які містять степінь;
  • подавати у вигляді раціонального дробу вираз із змінними, що містять степінь з цілим від’ємним показником;
  • використовувати властивості степеня з натуральним показником.

Я вчився сам:

  • працювати з опорним конспектом;
  • пояснювати, щоб усі зрозуміли;
  • робити висновки, узагальнювати вивчене;

VІІ. Домашнє завдання (записано на дошці)

§ 8, №163( число у від’ємній степені зхамінити дробом, піднести до потрібної степені і обчислити). Також вам потрібно довести тотожность (ab)-n=(ba)n .

Слайд 15 презентації

VІІІ. Творче завдання

1. Записати у вигляді дробу:

а) масу електрона 9∙10-31кг.

б) масу атома водню 1,66∙10-24 кг;

Урок з біології

"РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПТАХІВ .ОХОРОНА ПТАХІВ"

СЛАЙД 1.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПТАХІВ .ОХОРОНА ПТАХІВ. СЛАЙД 2.

ЦІЛІ:освітні: розширити знання учнів про представників класу Птахи; показати їх різноманітність;особливості будови та способу життя; дати поняття про класифікацію птахів.

розвиваючі:навчити розрізняти надряди птахів між собою; продовжити формування вміння працювати з комп’ютерними презентаціями.

виховна: виховувати дбайливе ставлення дітей до птахів

Тип уроку: Комбінований урок.

Методи, форми та прийоми, що використовуються на уроці:

бесіда, опитування, пояснення, презентація, використання музичного супроводження.

ХІД УРОКУ.

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Діти, на минулих уроках ми розпочали ознайомлення з класом тварин, які являються в природі унікальними, тому що пристосувались до повітряного способу життя - це птахи. Давайте, пригадаємо:

1. Як птахи пристосувались до польоту?

2. Навіщо птахи мостять гнізда?

3. Які сезонні явища в житті птахів ми можемо відмитити?

4. Чим різняться пташенята нагніздних і виводкових птахів?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. СЛАЙД 2.

Діти, ми з вами продовжуємо працювати над темою „Клас Птахи”. Ви вже знаєте місце птахів серед інших живих організмів, основні ознаки класу, особливості зовнішньої та внутрішньої будови. Маєте певний обсяг знань про їх розмноження та розвиток, річний цикл.

Сьогодні ми з вами повинні ознайомитися з різноманітністю птахів. Адже птахи користуються великою популярністю в народів всього світу . А причина цього криється в тому , що вони належать до найчудовіших істот живої природи.

Птахи – справжня окраса природи. Вони чарують нас розмаїттям свого оперення, цікавою поведінкою та чудовим співом.

Щоб краще це робити, ми з вами сьогодні повинні ознайомитися з різноманітністю цих тварин, з’ясувати особливості їх будови, де вони живуть, чим живляться і наприкінці уроку заповнимо таблицю.

Тема нашого уроку “Різноманітність птахів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (розповідь з демонструванням презентації)

СЛАЙД 3

Всього в світі клас птахів налічує близько 8,5 тисяч видів, поширених практично по всій планеті, це біля 100 млрд. особин. На території України проживає близько 358 видів. Живуть на островах і айсбергах океанів, населяють пустелі, різні типи лісів, внутрішні водойми. Деякі гніздяться в горах на висоті до 6.5 км, а під час перельоту піднімаються на висоту 9 км.

Птахи не бояться показати себе. Їх голоси чути в лісі, і в полі, і на берегах водоймищ. Їм немає чого ховатися - в разі небезпеки піднімаються в повітря. Наявність пір’я і добре розвинутих крил - характерні ознаки цих тварин. У окремих птахів слабі крила, і за їх допомогою неможливо підняти важке тіло у повітря. Такі птахи бігають по землі, є навіть безкрилі: це страуси, ківі, пінгвіни.

Птахи мають різні розміри, забарвлення, пір’я. Маса африканського страуса 90 кг. Маса яйця 1.5 кг, а найменші колібрі розміром з джмеля і маса яйця кілька мг.

Загалом птахи дослідженні краще ніж звіри. Їх легко помітити в польоті, роспізнати по співу, часто за яскравим забарвленням.

1. Класифікація птахів. СДАЙД 4

ІМПЕРІЯ КЛІТИННІ

НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ

ТИП ХОРДОВІ

ПІДТИП ХРЕБЕТНІ

КЛАС ПТАХИ

НАДРЯД НАДРЯД НАДРЯД

БЕЗКІЛЕВІ ПІНГВІНИ КІЛЕГРУДІ

2. Різноманітність птахів.

УЧНІВСЬКА ПРЕЗЕНТАЦІЯ 1 (СЛАЙД 4)

УЧНІВСЬКА ПРЕЗЕНТАЦІЯ 2 (СЛАЙД 4)

УЧНІВСЬКА ПРЕЗЕНТАЦІЯ 3 (СЛАЙД 4)

3. Охорона птахів. УЧНІВСЬКА ПРЕЗЕНТАЦІЯ 3 (СЛАЙД 5)

IV. Систематизація та узагальнення знань. СЛАЙД 6.

А для того щоб закріпити свої знання про проведений урок ми проведемо роботу по групах. А для цього вам потрібно об’єднатися у 3 групи.

НАДРЯД

КРИЛА

БУДОВА ТА РОЗМІЩЕННЯ ПЕР

КІЛЬКІСТЬ ПАЛЬЦІВ НА НОГАХ

РИСИ ВНУТРІШ

НЬОЇ БУДОВИ

БЕЗКІЛЕВІ

ПІНГВІНИ

КІЛЕГРУДІ ПТАХИ

Завдання 1 групи «Заповнити особливості будови і життєдіяльності надряду Безкилеві.»

Завдання 2 групи «Заповнити особливості будови і життєдіяльності надряду Пінгвіни.»

Завдання 1 групи «Заповнити особливості будови і життєдіяльності надряду Кілегруді птахи.»

Перевірка виконання завдань СЛАЙД 7.

Домашнє завдання. СЛАЙД 8.

ВИВЧИТИ § 46 – 47Заповнити таблицю “Характеристика основних рядів кілегрудих птахів”

Ряд

Характерні ознаки

Місця гніздування

Тип розвитку

Представники

Гусеподібні

Дятли

Совоподібні

Лелекоподібні

Горобцеподібні

Кiлькiсть переглядiв: 2387

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.